Завдання психологічної служби :

· супровід дітей, схильних до прояву девіантної, делінквентної поведінки (група ризику)

·формування здорового способу життя, відповідального ставлення за власний вибір, профілактики негативних явищ в учнівському середовищі

· психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання

· забезпечення та психологічний супровід підготовки учнів до профільного та професійного самовизначення

Психологічна служба закладу освіти:

Надає консультації з проблемних питань, психологічну підтримку у скрутних ситуаціях.

Дбає про психологічне здоров'я всіх учасників навчального процесу.

Навчає учнів, батьків та вчителів прийомам ефективного спілкування, вирішення конфліктних ситуацій та саморегуляції.

Здійснює профілактику залежних форм поведінки, девіантної поведінки та насильства в учнівському середовищі.

Здійснює просвітницьку роботу щодо здорового способу життя.

Вікові особливості шестирічної дитини

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКА

v Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте

радість у спілкуванні з нею. Дайте їй місце в сім’ї.

v Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

v Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Щодня цікавтесь її

справами, проблемами, переживаннями, досягненнями.

v Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати,

ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте

умови.

v Відвідуйте разом театри музеї. Організовуйте сімейні екскурсії,

знайомлячи дитину з населеним пунктом, де ви мешкаєте.

v Віддавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому дорогому одягу.

v Обмежуйте перегляд телепередач до 30 хвилин на день, регламентуйте

перебування біля комп’ютера, пам’ятаючи про переваги прогулянки на свіжому повітрі.

v Привчайте і спрямовуйте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички й любов до праці (підтримуйте ініціативу та бажання допомогти вам).

v Не робіть із дитини лише споживача, виконавця, байдужого спостерігача, нехай буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами та обов’язками.

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Не чекай що твоя дитина буде такою, як ти, чи як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не думай що дитина – твоя, вона – Божа.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, як вона зможе віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той третьому. Це незворотній закон вдячності.
4. Не виміщай на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, адже що посієш, те й зійде.
5. Не стався до її проблем зверхньо.
6. Не принижуй.
7. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш, і не робиш.
8. Пам’ятай, - перефразовуючи одну людину, що сказала про вітчизну, - для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – нездібною, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки з тобою.

ЩОБ ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ, НЕОБХІДНО:

ü Спиратись на її сильні сторони.

ü Уникати акцентування уваги на невдачах.

ü Показувати, що ви задоволенні дитиною.

ü Прагнути і вміти виявити любов до дитини.

ü Навчити дитину подрібнювати великі завдання на менші, тобто такі, з якими вона може впоратись.

ü Проводити з дитиною більше часу.

ü Спілкуючись із дитиною, активно використовувати гумор.

ü Знати про всі спроби, до яких удавалася дитина, щоб упоратися із завданням.

ü Уміти взаємодіяти з дитиною.

ü Дозволяти їй (там, де це можливо) самій вирішувати проблеми.

ü Уникати дисциплінарних заходів.

ü Зважати на індивідуальність дитини.

ü Виявляти емпатію (тобто розуміння стосунків, почуттів, психі- чного стану) і віру в свою дитину.

ü Демонструвати оптимізм. Одні висловлювання підтримують дитину, інші – руйнують її віру в себе.

ПІДТРИМУВАТИ МОЖНА:

Ø Окремими словами – «красиво», «акуратно», «прекрасно», «чудо- во», «вперед», «продовжуй».

Ø Висловлюваннями – «Я пишаюся тобою», «Мені подобається як ти працюєш», «Це справді прогрес», «Я задоволений твоєю допомогою», «Дякую», «Усе йде чудово», «Добре, дякую тобі»,

«Я задоволений що ти брав участь у цьому», «Я задоволений,

що ти намагався це робити, хоча вийшло зовсім не так, як ти очікував».

Ø Дотиками – поплескати по плечу; торкнутися руки; лагідно підняти підборіддя дитини; наблизити своє обличчя до її обличчя; обійняти її.

Ø Спільними діями, фізичною взаємодією – сидіти, стояти поруч із дитиною; м’яко вести її; гратися з нею; слухати її; їсти разом.

Ø Виразом обличчя – усмішкою, підморгуванням, кивком, сміхом.